З досвіду роботи

Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках біології як спосіб формування творчої особистості

                                                                        1. Вступ

Під час реформування системи шкільної освіти, поширення масової культури  інтерес учнів до навчання поступово знижується. Це  зумовлено як загальними соціальними чинниками, так і особливостями сучасного стану освіти. За таких обставин підвищується актуальність дослідження проблеми розвитку пізнавальних інтересів учнів.  Розв'язуючи дану проблему, я  поставила собі за мету провести кожний урок так, щоб він сприяв становленню пізнавальних інтересів учнів, набуттю ними навичок самостійного поповнення знань. Адже без активної самостійної роботи не можна досягти глибоких і міцних знань, оволодіти раціональними прийомами навчальної діяльності.

Пізнавальний інтерес стимулює пізнавальну активність учнів і тим самим спрямовує розвиток  розумової, психічної та соціальної сфери особистості, створює умови для формування творчої навчальної діяльності учнів. Тому актуальною для мене є дослідження проблеми розвитку пізнавального інтересу учнів на уроці біології.

 Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності, зокрема, неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання. Суворі, категоричні вимоги, покарання, адміністративні заходи безсилі, якщо в дитини немає потреби навчатися, якщо пізнавальна діяльність для неї позбавлена життєвого змісту.

Прояв активності в процесі навчання пов’язаний з пізнанням світу. Тому в багатьох педагогічних джерелах акцентується важливість саме пізнавальної активності, яка виникає завдяки продуктивній активності. Пізнавальна активність - складне інтегральне утворення особистості, що має мотиваційні, операційні та результативні компоненти.

Стимулами пізнавальної активності в навчально-виховному процесі, крім внутрішнього стимулу - пізнавального інтересу, також виступають такі педагогічні прийоми, як заохочення, розкриття необхідності та значення навчального завдання (мотивація), підкреслення розвитку позитивних рис особистості в процесі навчання, своєчасне визнання успіхів учнів, активна позиція вчителя, довіра учням та інші, які вже стають зовнішніми стимулами пізнавальної активності учнів. Пізнавальна активність учнів є показником якості їх навчально-пізнавальної діяльності, спрямованості учня на ефективне опанування знань та способів діяльності.

Одним із шляхів реформування виховання є пошук та впровадження нових підходів, виховних систем, форм і методів виховання, які б відповідали потребам розвитку особистості, сприяли розкриттю її талантів, духовно-емоційних, розумових і фізичних здібностей. Це важливе завдання покликана реалізувати гра як активна форма організації позакласної виховної роботи, важливий метод та джерело виховання особистості.

Гра – різновид активної діяльності, у процесі якої діти оволодівають суспільними функціями, відносинами та рідною мовою як засобом  спілкування між людьми. Ігрова діяльність є свого роду дитячим моделюванням соціальних відносин. За умови вмілого і правильного керівництва з боку дорослих у процесі ігрової діяльності формується емоційна, моральна та інтелектуальна сфери дитини, розвивається її уява, відбувається фізичне вдосконалення, виховується у дітей воля до дії, проявляється здатність до гальмування – якості, що необхідна людині в трудовій і суспільній діяльності. Грі поряд з працею і навчанням відводиться важливе місце. Гра – вид діяльності в умовах ситуацій, які спрямовуються на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, в якому формується і вдосконалюється самоуправління поведінкою.

У літературі побутує думка, що гра має важливе значення в роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку. Однак практичний досвід роботи переконливо свідчить, що з великим інтересом грають не тільки діти, а й учнівська та студентська молодь, дорослі люди різного віку. Гру використовують не лише в позакласний час, але й під час навчальних занять із метою активізації та інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Саме в ігровій діяльності найчастіше створюються ситуації успіху, у яких перебувають її учасники – діти різного віку. Багатофункціональність ігрової діяльності вказує на її універсальність. Функції гри – її призначення:

·              розважальна (основна функція гри – розважити, принести задоволення, викликати інтерес);

·              комунікативна (засвоєння діалектики спілкування);

·              самореалізація в грі (зміст ігор наповнений відображенням людської практики й кожна дитина має можливість невимушено реалізувати свої потенційні можливості в ігрових формах);

·              ігрова терапія (подолання різних труднощів, які виникають в інших видах життєдіяльності);

·              діагностична (виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання у процесі гри);

·              корекційна (внесення позитивних змін у структуру особистісних показників: норм поведінки, спілкування тощо);

·              функція міжнаціональної комунікації (засвоєння загальнолюдських соціально-культурних цінностей шляхом ознайомлення з іграми народів світу, їх культурою, побутом, звичаями та традиціями);

·              соціалізація (включення в систему суспільних відносин, засвоєння норм людського співжиття).

   Основними завданнями для реалізації своєї проблеми вважаю:

1)Підвищення якості та рівня знань учнів.

2) Залучення до науково-дослідної роботи (МАН, участь у конкурсах, предметних олімпіадах

             , проектах). 4) Підвищення  інтересу до предмету.   4) Участь в екологічних акціях, 

       конкурсах. 5) Виховання в учнів культури “екологічного” мислення.

6) Розвиток творчого мислення, формування пізнавального інтересу до біології.

Поставленні завдання реалізую так:

1) Підвищую якість та рівень знань учнів  шляхом організації позакласних занять з хімії та біології, індивідуальних консультацій для учнів.

2) Залучаю до науково-дослідної роботи (МАН).

3) Виховую у учнів культури “екологічного” мислення .

4) Розвиваю творче мислення шляхом надання індивідуальних творчих домашніх завдань учням: підготовка цікавих доповідей, елементів презентації до певних уроків.

Хочу виділити такі аспекти мого бачення успішного уроку біології:

·                         Формування предметної компетентності. Моє завдання – показати дітям значущість біологічних знань, можливість їх застосування у повсякденному житті, допомогти побачити взаємозв’язки, які з’єднують розрізнені елементи теорії у цілісну систему, знайти такий підхід, який «зачепить» не тільки розум, але й душу учня, допоможе краще зрозуміти себе й оточуючий світ, усвідомити найвищу цінність людини – життя.

·                         Розвиток пізнавальної активності й самостійності. Відомо, що той, хто вчиться самостійно, досягає успіху частіше, ніж той, кому все пояснили. Тому моє завдання – не давати знання в готовому вигляді, а навчити учнів здобувати їх самостійно.

·                         Формування інформаційної культури. Щоб самостійно навчатись, учень повинен вільно орієнтуватися у величезному потоці інформації, вміти отримувати її з різних джерел. Моє завдання – навчити сприймати інформацію, критично її оцінювати, систематизувати, узагальнювати, творчо опрацьовувати, робити висновки.

·                         Розвиток мислення. Я не знаю, чи можливо навчити кожного логічно й грамотно мислити, але навчити розуміти наукові поняття, терміни, порівнювати і співставляти їх, класифікувати, встановлювати взаємозв’язки не тільки можна, але й потрібно. Саме в цьому, як на мене, й полягає навчання логіці мислення.

·                         Розвиток творчих здібностей. Моя задача – стимулювати творчу активність учнів, створювати умови для різних її проявів: нехай фантазують, розв’язують задачі, висовують оригінальні ідеї, знаходять нестандартні рішення й засоби діяльності. Все це не тільки стимулює процес засвоєння знань, але й сприяє розкриттю творчого потенціалу дитини.

·                         Формування комунікативної компетентності. Будь–який урок – це завжди спілкування, яке аж ніяк не обмежується механічною передачею інформації. Зміст спілкування набагато глибший. Ми вчимося чути і розуміти один одного, з повагою ставитися до будь – якої думки, протилежної точки зору. Ми разом шукаємо відповіді на несподівані запитання, міркуємо, сперечаємося, співпереживаємо. Ми довіряємо один одному, і тому дітям не страшно помилятися, висовуючи іноді неймовірні ідеї і пропозиції. Розвиток комунікативних думок  - ще одна важлива складова уроку біології.

·                         Створення психологічно комфортного середовища. Ставлю мету, щоб кожен учень повірив у себе, в свої сили й можливості, щоб не тільки отримував користь від пізнання природи, але й відчув задоволення від інтелектуальної праці, приємність від спілкування, визнання у старших й повагу однолітків, радість творчості, смак перемоги над собою.

·                         Формування рефлексивних якостей. Розвиток особистості не можливий без здатності до самоаналізу та самокорекції. Рефлексія допомагає учням краще зрозуміти себе, оцінити власні можливості, усвідомити труднощі, вибрати найкращий шлях досягнення мети. Здатність до рефлексії буде корисною їм не тільки в учбових, але й життєвих ситуаціях.

·                         Різноманітність навчальної діяльності. Навчання – цікавий процес, якщо він різноманітний. Ніщо так не стомлює, як одноманітність, тому на уроці повинні розумно чергуватися різні форми діяльності, і кожний урок повинен бути неповторним, не схожим на інші. Тому в будь-якому уроці, кожній навчальній годині обов’язково повинна бути своя «родзинка», чарівна «Ах!», коли клас завмирає від подиву та захоплення.

   Звісно, основною формою навчання є стандартні уроки. Але, як на мій погляд, найбільш привабливими епізодами в навчальному процесі є колективні ігри. Використання ігор на уроці біології націлено на вирішення  таких завдань:

● вивчення ознак і властивостей живого;

● розвиток інтелекту дитини, її розумових здібностей;

● усвідомлення ролі людини в природі, розвиток інтересу до біологічних наук, формування соціально-активної позиції.

В процесі роботи я шукаю найбільш ефективні форми й методи навчання і, як результат, поступово прийшла до практики системних ігор біологічного та екологічного характеру. Основною метою колективних ігор, які я практикую, є навчання дітей умінню спільно досягати поставленої мети, сприяння розвитку їх мовленнєвої культури.

                                           2.Ігрові методи навчання на уроках біології

Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності

 добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів 

навчання, а також

 від активізації всього навчального процесу.

Кожен з методів навчання  має певні переваги і недоліки. Вибір методів навчання, ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Учитель повинен самостійно прийняти рішення про використання того чи іншого методу  на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

Складний для розуміння матеріал краще викладати звичайними методами, а менш складний,

 який учні можуть опанувати самостійно, але для цього їм потрібен додатковий

 стимул, вивчається у формі ігрових вправ, як правило, закріплення, узагальнення та

 перевірка засвоєння матеріалу доцільно проводити за ігровими технологіями.

Особливість використання на уроках моїх  ігрових вправ полягає в тому, що вони не 

потребують тривалої підготовки і займають значно менше часу  в межах урочного навчання.

Ігри-вправи можна проводити на уроках, вони можуть бути частиною домашнього

завдання, позакласних занять, а також можуть використовуватись у вільний від навчання час.

Висновки

Головною  ідеєю мого  досвіду є розвиток пізнавальної активності в учнів, їх самостійності і творчих здібностей. Активне життя дитячої думки – це головна передумова успіху в навчанні. Адже свідоме ставлення до навчання - це тверді глибокі знання. Важливо, щоб дитина постійно щось шукала, до чогось прагнула, і знайшовши, переживала  радість відкриття істини. Важливо щоб набуті знання вона розглядала як свої власні знахідки. В цьому головна мета моєї роботи!

В даному педагогічному досвіді наведено приклади моєї роботи з учнями, нетрадиційні уроки та приклад циклу уроків за визначеною темою. На практичному досвіді я намагалася дати  «Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках біології як спосіб формування творчої особистості»

Як і для будь-якого вчителя, для мене дуже важливо бачити результативність своєї роботи. Саме з цією метою я проводжу моніторинг навчальних досягнень учнів. Наразі можу сказати, що рівень знань учнів підвищується  і це дуже втішає.

Так, гарний учитель бачить здібності кожного учня й знає, як їх розкрити. Щоб це зробити, необхідно знайти до нього ключик і визначити, що йому подобається. Головне – намагатися створити в класі дивовижну атмосферу трепетного очікування дива.

Для мене, як учителя, у моїй власній педагогічній діяльності дуже важливі слова японської приказки: «Один день із великим учителем – краще за тисячу днів старанних занять». Ця мудрість є девізом для кожного мого уроку.

1

2